11 клас. Зарубіжна література 2022-2023


Зарубіжна література 2022-2023

Постійне посилання на всі уроки онлайн:


Шановні одинадцятикласники!
Зареєструйтесь у класрум за новим
посиланням:


КОД КУРСУ   v7khvko

ДО УВАГИ! НЕ ЗАБУДЬТЕ
 ДО ВІТОРКА (20. 09. 22)
НАДІСЛАТИ УСІ КЛАСНІ І ДОМАШНІ 
РОБОТИ У КЛАСРУМ!!!

12. 09. 2022
Тема. Німецьке просвітництво та його вплив
на розвиток Європи. Й. В. Гете "Фауст".
Історія створення, проблематика, 
особливості композиції. 

1. Перевірка д. з.
2. Бесіда за прочитаним твором 
та біографією Й. В. Гете
3. Робота з презентацією.
Домашнє завдання: написати твір на тему
"Образ Фауста як утілення динамізму
нової європейської цивілізації"

06. 09. 2022
Тема. Вступ. Література. Мораль. Людяність

1. Підпишіть зошит для робіт із зарубіжної
2. Запишіть дату, тему.
3. Опрацюйте ст. 2 - 15:
4. Перегляньте відео:


4. Запишіть конспект прочитаного у зошит.
5. Складіть презентацію прочитаного
6. Ознайомтеся із інтелект картою:



7. Домашнє завдання: опрацюйте біографію Й. В. Гете
та матеріал про просвітництво на ст. 16- 19, запишіть конспект у зошит

8. Перегляньте відео:


8. Прочитайте або послухайте трагедію "Фауст", запишіть у зошити сюжетний ланцюжок:


9. Сфотографуйте, надішліть на пошту










24. 05. 2022(онлайн)
Тема. Милорад Павич "Скляний равлик"

1. Перегляньте відеоурок:


2. Послухайте аудіотекст:


3. Виконайте письмове завдання: напишіть
лист героєві, або героїні твору,
дайте йому або їй поради

4. Виконайте семестрову контрольну роботу
(посилання буде пізніше)



18. 05. 2022(онлайн)

Тема. Ясунарі Кавабата. 
Повість "Тисяча журавлів".
Відображення японської самобутності 
у творі. Чайна церемонія. 
Японські уявлення про красу.

1. Опрацюйте біографію Я. Кавабата 
на ст. 152 - 153

2. Ознайомтесь із правилами чайної
церемонії на ст.153-154 та запишіть
у зошити 

3. Прочитайте повість: 

4. Перегляньте відеоурок:


5. Запишіть у зошити розгорнутий 
аналіз повісті.

6. Виконайте тестові завдання:



04. 05. 2022 (онлайн)

27. 04. 2022 (онлайн)

06. 04. 2022

Тема. Е. Хемінгуей. Повість
"Старий і море"
1. Ознайомтесь із матеріалом підручника
на ст. 143-147.
2. Прочитайте повість, або перегляньте фільм:

3. Ознайомтесь із презентацією:


4. Запишіть у зошити повний аналіз твору
 або 
напишіть твір на одну із тем: 
на одне із питань:
- чи важко бути переможцем?;
- у чому сила людини?;
- Сантьяго - переможець чи переможений?

5. Виконайте тестові завдання:



30. 03. 2022

Тема. Пауль Целан "Фуга смерті" -
один із найвідоміших творів про Голокост
Відтворення жахливої реальності 
Освенціму - табору смерті.

1. Перегляньте презентацію

про життя та творчість Пауля Целана:




2. Запишіть у зошити конспект
біографії П. Целана
та аналіз твору "Фуга смерті"
3. Виконайте тестові завдання:


4. Вивчіть напам'ять уривок із вірша
"Фуга смерті" на ст. 137 - 138 (з початку і 
закінчуючи словами "ми п'ємо тебе опівдні
і зранку ми п'ємо тебе надвечір ми п'ємо і п'ємо")

5. Зняти відео вивченого уривка із заплющеними 
очима і надіслати, або написати вірш чи твір про
війну в Україні 2022


23. 03. 2021
Тема. Генріх Белль (1917 – 1985). «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…».
Засудження антигуманної сутності Другої світової війни, її руйнівних
наслідків для людства в оповіданні. Образ школи як художня модель
нацистської Німеччини. Зображення війни з погляду важко пораненого солдата.

1. Перегляньте відеоурок:


2. Прочитайте на ст. 130 - 133 біографію
Г. Белля, запишіть у зошити конспект біографії.

3. Прослухайте текст оповідання:


4. Запишіть у зошити повний аналіз твору.

5. Перегляньте презентацію:


Виконайте тестові завдання:



02. 02. 2022 (онлайн)

Тема. Дж. Орвелл "1984"

Викриття тоталітарної системи

1. Прочитайте роман Дж. Орвелла
"1984" та теорет. матеріал на ст. 118 - 121

2. Зробіть повний письмовий аналіз у зошитах

3. Перегляньте презентацію:


26. 01. 2022 (дист.)

Тема. Дж. Орвелл "Скотоферма"
Викриття тоталітарної системи.

1. Перегляньте презентацію.

2. Запишіть аналіз у зошити.

3. Виконайте тестові завдання:




10. 11. 2021 (дистанційно)

Тема. М. О. Булгаков.
Життєвий і творчий шлях. 
"Майстер і Маргарита як
"роман-лабіринт" зі складною
 філософською проблематикою

1. Ознайомтеся із біографією
М. О. Булгакова на ст. 50 - 56,
складіть хронологічну таблицю,
перегляньте відеоурок:


2. Перегляньте презентацію
про роман "Майстер і Маргарита":


3. Прочитайте роман (скорочено) на ст. 57 - 66

4. Перегляньте фільм за романом:


Домашнє завдання:

1. Запишіть у зошити аналіз 
роману, сюжетні лінії, проблематику та 
 композиційну будову.

2. Виконайте тестові завдання:



03. 11. 2021 (онлайн)

Тема. Ф. Кафка "Перевтілення". 
Образ Грегора Замзи.

1. Перегляньте презентацію
з поясненнями за новелою "Перевтілення":


2. Підготуйтесь до дискусії "Причини та наслідки
трагедії Грегора Замзи"

3. Виконайте тестові завдання:


3. Домашнє завдання: придумайте власний сюжет
продовження історії Грегора "Зворотне перетворення
Грегора Замзи", запишіть у зошити та надішліть 
на мою пошту.

27. 10. 2021 (дистанційно)

До кінця тижня на мою пошту надіслати 
фото творів за "Фаустом" Й. В. Гете. Інтернет-
варіанти не перевіряю і не зараховую!!!

Тема. Модерністська проза початку ХХ ст.
Франц Кафка "Перевтілення". 
Зображення відчуження особистості в новелі.

1. Опрацювати матеріал підручника
на ст. 38 - 44. Скласти тези, або конспект,
записати у зошит.

2. Прочитати або прослухати новелу "Перевтілення", скласти сюжетний ланцюжок, записати у зошит:
 


Домашнє завдання: дати усні відповіді на запитання ст. 48 у рубриці "Компетентності", 
надіслати письмові відповіді ( конспект ст. 38 - 44 та сюжетний ланцюжок новели) - вище вказані 
завдання 1, 2.
27.05.2020

 Підсумкова контрольна робота

 Перейдіть за посиланням 
та виконайте:

 https://docs.google.com/forms/d/1DmgFvXEqmVcnuBwwuJ1bdd115qLq_oECiTqzKeqGvBk/edit
20. 05. 2020
Тема. Повторення та підготовка до 
підсумкової контрольної роботи, 
яка відбудеться 27. 05. 2020
Повторити такі
 вивчені теми та твори:

1. Німецьке Просвітництво та його
вплив на розвиток Європи. Й. В. Гете "Фауст".
Трагедія "Фауст": діалектичне розв'язання проблеми добра й зла.

2. Модерністська проза початку ХХ ст. (загальна характеристика). Франц Кафка "Перевтілення". Образ Грегора Замзи, значення центральної метафори у новелі.

3. М. О. Булгаков. Роман "Майстер і Маргарита".
як роман-лабіринт зі складною філософською проблематикою. Особливості композиції, використання фантазії. Трагізм долі митця. Проблеми кохання та творчості.

4. Срібна доба російської поезії. Течії срібної доби(символізм, акмеїзм, футуризм). Найяскравіші представники Срібної доби. Анна Ахматова, Борис Пастернак.

5. Антиутопія. Дж. Орвелл "Скотоферма", "1984". Викриття сутності тоталітарної системи. 

6. Б. Брехт. "Матінка Кураж та її діти". Зображення війни як засобу збагачення. 

7. Пауль Целан "Фуга смерті" - один з найвідоміших творів про голокост.

8. Реалістичний, міфологічний та філософський план  повісті "Старий і море". Символіка образів(риба, море, рибалка, хлопчик та ін.)

9. Ясунарі Кавабата "Тисяча журавлів". Відображення специфіки японської культури, традицій, звичаїв у повісті.

10. Постмодернізм як одне з найяскравіших літературних явищ останніх десятиліть ХХ - початку ХХІ ст. 

11. Милорад Павич "Скляний равлик". Ознаки модернізму у творі.

12. Маркус Зузак "Крадійка книжок" - бестселлер сучасної літератури.


13. 05
Тема. Сучасна література в юнацькому
читанні. Австралія. Маркус Зузак "Крадійка
книжок" - бестселер сучасної літератури.

1. Перегляньте експрес-урок



3. Домашнє завдання :

Самостійно виготовити буктреллер до твору "Крадійка книжок"


 29. 04. 2020
Тема. Література другої половини
 ХХ - початку ХХІ століття. "Театр абсурду".
Постмодернізм: мистецтво, яке вийшло на вулиці.
Милорад Павич "Скляний равлик". 
Ознаки модернізму у творі.
1. Опрацюйте статтю підручника про  "Театр абсурду" та постмодернізм на ст. 160 -170. Конспект запишіть у зошит
2. Перегляньте експрес-урок:


3. Виконайте завдання, вказані на експресуроці.


18.03.20
Тема. САТИРИЧНА ПОВІСТЬ-ПРИТЧА «СКОТОФЕРМА» ЯК АЛЕГОРІЯ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 р. ТА НАСТУПНИХ ПОДІЙ У РОСІЇ - ІЗ ЛІТЕРАТУРИ другої ПОЛОВИНИ ХХ ст. ПРОЗА ТА ДРАМАТУРГІЯ 1920-1940-х рр.
Перегляньте відео:






«Скотоферма» (англ . Animal Farm) — сатиричний роман-притча, що вийшов друком 1945 р. (У багатьох джерелах жанр твору визначено також як повість-притчу.) У романі зображено еволюцію стану тварин від безмежної свободи до диктатури свині на прізвисько Наполеон. У цьому творі Орвелл показав переродження революційних принципів і програм, тобто поступовий перехід від ідей загальної рівності та побудови утопії до диктатури й тоталітаризму. Цей роман — алегорія на революцію 1917 р. і наступні події в Росії
2. Аналіз літературного твору
♦ Складіть анкету роману Дж. Орвелла «Скотоферма» та перелік правил, які тварини встановили на фермі
Анкета роману Дж. Орвелла «Скотоферма»
Жанр: сатиричний роман-притча, антиутопія.
Тема: показ духовної деградації людей за умов тоталітарної системи.
Проблема: як відбувається перетворення мислячої людини на істоту, яка здатна тільки виконувати вимоги режиму.
Ідея: протест проти насильства, захист прав людини.
Правила (заповіді), які тварини встановили на фермі
1. Усяка двонога істота — ворог.
2. Усяка чотиринога істота чи птах — друг.
3. Тварина ніколи не носить одяг.
4. Тварина ніколи не спить у ліжку (пізніше додали: з простирадлами).

5. Тварина не п’‎є спиртного (пізніше додали: надміру).
6. Жодна тварина не вбиває іншої тварини (пізніше додали: без причини).
7. Усі тварини рівні (пізніше додали: та деякі рівніші за інших).
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
♦ Де відбуваються події твору?
♦ Яким був господар ферми?
♦ Що призвело до змін на фермі? (Немолодий хряк на прізвисько Старий Ватажок запропонував тваринам улаштувати на фермі революцію, захопити владу господаря та його працівників.)
♦ Яким стало життя на фермі після того, як господаря прогнали? (Після того, як Ватажок помер, тварини вигнали людей з ферми. Ферму було перейменовано у «Скотоферму». Тварини почали працювати безпосередньо на себе.)
♦ Хто став «лідером революції»? (Свині Обвал і Наполеон.)
♦ Розкажіть про те, як ці «лідери» управляли фермою. (Спочатку вони правили разом, спостерігалася велика кількість конфліктів і суперечок, водночас тварини запам’‎ятали цей час як найщасливіший для себе. Але, як і все хороше, це правління двох свиней скінчилося. Наполеон, скориставшись допомогою псів, яких виховав, вигнав з ферми Обвала. Поступово всі заповіді спочатку змінюються, а потім і зовсім скасовуються, залишається тільки одна — сьома.)

♦ Які «яскраві» події описує автор у творі?
♦ Чим завершується твір? (У гості до свиней навідуються люди із сусідніх ферм. Тварини заглядають у вікно вітальні. За столом гості та господарі грають у карти, п’‎ють пиво і вимовляють майже однакові тости за дружбу і нормальні ділові взаємини. Наполеон показує документи, які підтверджують, що відтепер ферма — сумісна власність свиней і знову іменується «Ферма Манор». Потім точиться сварка, усі кричать і б’‎ються, і вже не можна розібрати, де людина, а де свиня).
♦ Які історичні аналогії ми можемо пригадати? Кого з відомих історичних осіб упізнаємо за образами героїв твору?
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ 
1. Узагальнення за темою «"Скотоферма" Дж. Орвелла»
— Фактично «Скотоферму» Дж. Орвелла можна вважати карикатурою на революцію в Росії та наступні після неї роки комуністичного правління. У романі багато гіпербол і перебільшень, що є характерним для творів, які за структурою нагадують притчу Спочатку дія в романі виглядає яскраво, а ближче до фіналу атмосфера нагнітається; кінцівка стає просто сумною.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: 

1. Виконати тестові завдання онлайн по коду:rpwafal
2. Прочитати роман Дж. Орвела "1984"

18. 03. 2020

Тема. РОЗКРИТТЯ В РОМАНІ «1984» ДЖ. ОРВЕЛЛА ПРОБЛЕМИ СВОБОДИ ТА НЕОБХІДНОСТІ, ІСТИННОСТІ ЗНАННЯ, ОБГРУНТУВАННЯ ВОЛЮНТАРИЗМУ В ПОЛІТИЦІ - ІЗ ЛІТЕРАТУРИ другої ПОЛОВИНИ ХХ ст. ПРОЗА ТА ДРАМАТУРГІЯ 1920-1940-х рр.

Перегляньте відео:










Антиутопія — це анти-жанр, особливий вид літературного жанру, або, як його іноді називають, «пародійний жанр». Якщо до утопії зверталися у порівняно мирний, передкризовий час в очікуванні щасливого майбутнього, то антиутопії писали в складний період невдач.
Антиутопічний роман — це роман, у якому розкрито абсурдність і безглуздість нового порядку; він показує неспроможність ідей утопістів. Не можна побудувати ідеальне суспільство, де було б щастя для всіх.
Ознаки антиутопії: змалювання певного суспільства або держави, їхньої політичної структури; зображення дії в далекому майбутньому (передбачається майбутнє); подано світ «із середини», через бачення його окремими мешканцями, що відчувають на собі дію його законів; показ негативних явищ у житті тоталітарного суспільства, класової моралі, нівелювання особистості; ведення розповіді від імені героїв, у формі щоденника, нотаток; відсутність опису домашнього житла і родини як місця, де панують свої принципи і духовна атмосфера; мешканцям антиутопічних міст притаманні такі риси, як раціоналізм і запрограмованість.
2. Аналіз літературного твору 
Образи роману Дж. Орвелла «1984». Основні персонажі: Вінстон Сміт — головний герой, 39-річний чоловік. Народився в Лондоні 1944-го або 1945 р. Працює у відділі документації Міністерства Правди, до його обов’‎язків належить унесення змін до документів, які містять факти, що суперечать партійній пропаганді. Зовні він удає, що є прихильником партійних ідей, тоді як у душі глибоко їх ненавидить Протягом усього роману одягнений в уніформу партійного працівника Зовнішньої Партії; Джулія — дівчина, закохана в головного героя. Їй 26 років, у неї пишне каштанове волосся і карі очі, тонка талія, перетягнута червоним поясом Молодіжного Антистатевого Союзу; працює в Міністерстві Правди, у відділі літератури Майстерно удає із себе прихильницю Партії, тоді як постійно порушує партійні закони; О’‎Брайєн — антагоніст, високопосадовець Внутрішньої Партії. Зображений «здоровецьким, огрядним та сильним чоловіком з товстою шиєю і грубим, неввічливо глузливим, брутальним обличчям», однак водночас О’‎Брайєн не позбавлений чарівності, розумний, а зовнішність боксера-важкоатлета у поєднанні з вихованістю створює дивний контраст. Епізодичні персонажі: Містер Чаррингтон (лахмітник); Саймі (філолог); Том Парсонс (сусід і колега Вінстона); Амплефорт (колега Вінстона, співробітник Міністерства Правди); Мартін (слуга О’‎Брайєна). Персонажі, яких згадано в романі, але які не беруть участі в подіях: Старший Брат (Великий Брат); Еммануель Гольдштейн (ворог держави № 1); Катерина (формальна колишня дружина Вінстона); Джонс, Ааронсон і Резерфорд.



Проблемне питання
♦ Які асоціації у вас виникли після прочитання роману?
2. Інтерактивна вправа «Мікрофон»
♦ Завершіть речення: «Сьогодні на уроці мене вразило...».

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО РОМАН ДЖ. ОРВЕЛЛА «1984»
• Знаменита формула «двічі два дорівнює п’‎яти» спала Орвеллові на думку, коли він почув радянське гасло «п’‎ятирічку за чотири роки».
• Американська ІT-компанія Apple використала посилання на роман Дж. Орвелла «1984» у відомому рекламному ролику Рідлі Скотта напередодні випуску Macintosh 1984 р.: у ролі Старшого Брата там виступає виробник комп’‎ютерів IBM.
• Роман «1984» посідає восьму сходинку в переліку «200 кращих книг за версією BBC» (2003).
• 2009 року газета The Times додала роман «1984» до 60 найкращих книг, опублікованих за останні 60 років, а журнал Newsweek призначив цьому роману друге місце в списку 100 найкращих книг усіх часів і народів (до речі, роман Марґарет Мітчелл «Звіяні вітром» перебуває у цьому переліку на 16-му місці, а Біблія — на 41-му).
• Твір Дж. Орвелла «1984» було заборонено в СРСР до 1988 р. У філософському енциклопедичному словнику 1983 р. зазначено: «За ідейну спадщину Орвелла точиться гостра боротьба як реакційних, ультраправих сил, так і дрібнобуржуазних радикалів».

Домашнє завдання: написати відгук про роман Дж. Орвела "1984" в текстовому редакторі та надіслати на мою електронну адресу:kopa.raisa2014@gmail.com25. 03, 01. 04. 2020Тема. Ернест Хемінгуей. Повість "Старий і море". Реалістичний,міфологічний та філософський плани повісті. Символіка образів. 







1. Перегляньте відео:

 https://www.youtube.com/watch?v=2giibhcZudw

«Я знаю лише те, що бачив»,- стверджував Хемінгуей. Події, описані в повісті, тісно пов’язані з життям Хемінгуея, який добре знав побут простих рибалок і сам частенько виходив в море.
Ще в 1930 році письменник під час полювання на велику рибу висловив своєму другу редактору Максу Паркінсу думку про те, що виношує сюжет нового твору, але не береться за нього, оскільки до кінця не зрозумів співвідношення таких понять, як людина і природа.
У 1936 році письменник опублікував нарис. На голубій хвилі, в якому розповів про випадок на морі, коли старий рибалка зловив великого марліна, але не зміг захистити його від морських хижаків, тому плакав, як дитина, і майже збожеволів від втрати і образи.
Півтора десятка років потому Е.Хемінгуей, живучи на Кубі, близько познайомився із рибальськими сім’ями, зрозумів те співвідношення речей, про яке замислювався сам. Хотілося передати читачам такий досвід, який ніхто ніколи не передавав. Назва твору мала інші варіанти – «Людська гідність», «Море в житті» та у листі до видавця несподівано з’явилося: «Старий і море».
Хемінгуей знайшов по-справжньому позитивного героя, якому ніколи не були властиві ні внутрішні рефлексії (емоційне осмислення власних переживань, роздуми над динамікою власного стану), ні бажання втекти від трагічного світу. У старого рибалки обличчя пооране зморшками, долоні посічені морем і працею, але збереглися могутні плечі, веселі очі людини, що не скоряється, і повне надії на майбутнє серце.
  • Як ви гадаєте, чому Хемінгуей залишив назву твору «Старий і море».
2. З’ясування сюжетно-композиційних особливостей твору.
Експозиція – знайомство з головними героями повісті Сантьяго і Маноліном.
Зав’язка – старий збирається вийти в море, щоб зловити велику рибу.
Розвиток дії – пригоди старого у відкритому морі, змагання з рибою.
Кульмінація – перемога рибалки над рибою; боротьба з акулами.
Розв’язка – повернення Сантьяго в селище.
3. Особливості жанру твору.
- Які два плани можна виділити в повісті «Старий і море»?
1. Конкретний – розповідь про пригоду із життя старого рибалки.
2. Філософський – розповідь про морену, смисл її буття і долю у світі.
Отже перед нами – повість-притча.
Притча – алегоричний твір повчального характеру, насичений моральним та філософським змістом та символічними образами.
Опорна схема.

«Старий і море» має філософсько-символічний зміст, автор порушує загальнолюдські проблеми:
- Як треба жити?
- Як бути людиною?
- Як ставитись до природи?
- Як знайти свій сенс буття?
- Як сприймати поразки?
Твір має повчальний характер. Хемінгуей утверджував високу гуманістичні ідеї, важливі для всього людства.
Найважливіше – ховає у підтексті – внутрішній додатковий зміст, висловлення почуття, думки, які вкладаються в тексті. Це «ефект айсберга», розрахунок на домисл читача.
Е.Хемінгуей говорив «Літературна творчість нагадує мені айсберг. Видно лише сьому частину того, що знаходиться у воді».
ІІІ. Аналіз проблеми намагається вирішити автор у повісті.
Перевірка випереджальних завдань. Учні визначають проблеми самостійно і коментують.
Людина і природа.
Герой повісті «Старий і море» не шукає порятунку в природі, він належить до неї. Старий не тільки проживає довге життя в єднанні з природою, з морем – він частина цього світу природи. Сант-Яго любив летючих риб – то були його найперші друзі в океані, а от птахів жалів, особливо малих і тендітних морських ластівок.
Про море старий думав, як про жінку, про живу істоту, що може і подарувати велику ласку й позбавити її. Йому було жаль і гігантських морських черепах, серце яких б’ється ще кілька годин потому, як їх заб’ють. Він жаліє захоплюється великою рибою, що була у нього на гачку, називає її, чудовою, надзвичайною, любить її й поважає. Логічна схема відображає суть цієї проблеми.
Дійсно, людина – частина природи. І всі вони – птахи, черепахи, риби – її брати і сестри. А що їм може протиставити людина? Лише єдину зброю – волю та розум. Так вважає Сантьяго і доходить висновку, що «людина – доволі нікчемна істота проти дужих птахів і звірів». Чому він так сказав? Мабуть через те глобальне розуміння людяності, яке здатне було обійняти все достойне і прекрасне в житті.

Людина і суспільство
Сантьяго живе серед людей. Він старий, але все ще ходить у море. Це справа його життя, його покликання. І риба йому потрібна лише для того, щоб вижити, причому для Сантьяго битися за рибу – значить битися і за своє місце в людському суспільстві, яке не визнає невдах, адже пішов слух про те, що його човен «нещасливий», оскільки 84 дні він виходив в море і не піймав жодної рибини. Вітрило його човна було полатане мішковиною і скидалося на прапор безнадійної поразки та і сам старий думає про те, що тому не щастить останнім часом. Адже розраховувати він повинен лише на себе: «Воно-то й добре мати талан. Та краще бути справним. Тоді щастя не захопить тебе зненацька». Турбується про старого лише хлопчик Макогін. Проте старий думає про людей, які чекають його на березі, добра:»Сподіваюся, там за мене не дуже тривожаться. Власне, тривожитися буде тільки хлопець. Одначе я певен, що він вірить у мене. Тривожиться старий рибалка. Та й інші теж. Люди в нашому селищі добрі.
З опорної схеми видно, що Сантьяго – частина людського суспільства, яке штовхає людей на постійну боротьбу за існування і на самотність.
У повісті-притчі Хемінгуей порушує проблеми. Які хвилювали і старого, і автора, і все суспільство, про вірність обов’язку. Високу майстерність, життєве покликання тощо.

Людина і всесвіт
Місяць, Сонце, зорі – вони для старого його далекі друзі, любі брати й сестри. Вони – як люди: і відпочивають так, як люди, просто сплять. Сантьяго залишився один у безмежному просторі. «Людина і океан» - вони друзі, і вітер нам усе-таки друг, і небо, і хмари, - їх так розумів Сантьяго, умів читати про них погоду. І чи не найбільшим визнанням величі всесвіту є слова старого рибалки про те, що «все-таки добре, що нам не треба замірятися вбити Сонце, Місяць чи зорі. Досить і того, що ми живемо біля моря і вбиваємо своїх щирих братів. У ході розповіді відтворюється логічна схема, що відображає цю проблему.
Так неосвічений рибалка відчуває свій обов’язок із цілим світом. У душі поет, він одухотворює все, що його оточує, і тисячами невидимих ниток зв’язує його з небом, зорями, космосом, з усім, що існує вічно. У праці – боротьбі з незвичайною рибою, акулами, в перемозі над тілесними недугами – розкривається мужній характер старого.

Завдання для учнів.
- Яку роль відіграють описи природи?
Е.Хемінгуей є неперевершеним майстром пейзажу. Пейзаж у нього має не тільки суто природне значення, а й психологічне (розкриття внутрішнього світу людини), а й філософське (розкриття філософських проблем: людина і природа, гармонія і мудрість природи та інше), символічне (втілення певних ідей, які виражають сутність окремих явищ - не тільки водна стихія, а й символ бурхливого життя, акули – не тільки хижі тварини, а й символ зла, життєвих випробувань, риба – не тільки засіб для існування рибалки, а й символ його «призначення» в житті тощо).
Слово вчителя.
«Старий і море» - це перш за все твір про людину, про її неповторний внутрішній світ, її унікальність, її особисті переживання. Але це також і твір про природу і про все людство. Е.Хемінгуей відзначав, що в повісті «Старий і море» він хотів розповісти історію реального старого рибалки і його життя. Автор зустрічався з багатьма рибалками, тому образ Сантьяго має реальних прототипів. Однак, хоча тут і відображається певною мірою реальне життя, але «Старий і море» - модерністський твір.
Завдання: доведіть, що повість «Старий і море» - це твір модернізму. Назвіть особливості цього твору, що обумовлюють його приналежність до цього напрямку.
«Старий і море» як модерністський твір.
Риси модернізму
Приклади з тексту
1
Особлива увага до внутрішніх переживань особистості
Глибоко показані почуття й переживання, найменші порухи його почуттів, думки, відчуттів.
2
Людина – унікальний і неповторний світ
Сантьяго створює свою власну концепцію світу.
3
Проголошується пріоритет людини, її цінність
Сантьяго – звичайний рибалка, але автор визнає унікальність кожної людини.
4
Злиття філософії та літератури
У повісті в художній формі порушуються актуальні філософські питання, одвічні проблеми буття людства.
5
Пошук нових шляхів у мистецтві
Психологія, символіка, поєднання конкретного і філософського планів, оновлення жанру притчі тощо.
Людина завжди бореться в обставинах, котрі створює не вона, і єдина можливість перемогти – це в будь-який стихії залишатися людиною. Це ідея повісті.
- Сантьяго в повісті неодноразово повторює: «Я незвичайний старий». Як ви розумієте його самооцінку?
Питання для дискусії.
1.    Що було «незвичайного» в його житті, вигляді, поведінці?
2.    Знайдіть опис зовнішності. Яка деталь була надзвичайною в портреті?
3.    Які епітети розкривають надзвичайну силу старого?
4.    Як жив Сантьяго? Що було для нього важливим у житті?
5.    Розкрийте ставлення Сантьяго до невдач. Чи відчував він себе переможеним?
6.    Для чого він хотів спіймати велику рибу?
7.    Як розкриваються «незвичайні» якості Сантьяго під час двобою з великою рибою?
8.    Чому він не полишив рибу, щоб врятуватися самому?
9.    Які сни бачив старий рибалка? Як це розкриває його внутрішній світ?
Образ Сантьяго – дуже світлий, оптимістичний. Проте в ньому є і трагічне. Що?
Він дуже самотній. Його життя з природою – не тільки суцільна гармонія, а ще й важка праця, постійний двобій, боротьба за виживання.
Символи:
  • образи – люди;
  • образи зі світу природи;
  • образи, що виникають у підсвідомості (снах), (мріях).
Старий, Хлопчик, Риба, Акули, Океан – пишуться з великої букви, бо це символи.
Хлопчик – символ юного покоління.
Океан, Риба – символ природи.
Акули – символ зла всього людського і заздрощі, злості, зради.
Леви - символ краси, мужності, мрії.
ІV. Характеристика Сантьяго.
Старий – справжня людина з власним етичним кодексом. У його поразках і перемогах – усе його життя і життя людства.
«Моральний кодекс» честь Сантьяго.
  • Простота і гідність
  • Воля та розум.
  • Ніколи не оглядатися на минуле.
  • Впевненість у своїх силах.
  • Віра в себе, в людей.
  • Спокій та розсудливість.
  • Безкомпромісна готовність до боротьби.
  • Мужність і витримка.
  • Повага до братів наших менших.
  • Любов до життя.
  • Людяність.
  • Смисл життя.
V. Узагальнююче слово вчителя.
Події повісті сприймається як алегорія. Сам Хемінгуей обмежився таким зауваженням щодо можливого тлумачення її символів.
«Не було ще хорошої книги, яка виникла із заздалегідь придуманого символу, запечатаного в книгу. Як родзинка у солодку булку. Солодка булка з родзинками хороша штука, але простий хліб краще. Я намагався змалювати справжнього старого і справжнього хлопчика, справжнє море і справжню акулу, і справжню рибу. І що я зробив це достатньо і правдиво, вони, звичайно, можуть тлумачитися по-різному».
Хемінгуея люблять і високо цінують у світі, про нього дуже багато пишуть. Його творчість суттєво вплинула на численних митців Європи та Америки. Сам письменник до своєї літературної праці ставився надзвичайно серйозно: «Нема на світі справи важчої, ніж писати просту чесну прозу про людину. Спочатку слід вивчити те, про що пишеш. А потім навчитися писати. На одне і на друге іде все життя».
Видатний американський письменник У.Ролкер писав про «Старого і море»: «Час, можливо, покаже, що це найкращий єдиний добуток кожного з нас. Так це чи ні, але твір Хемінгуея «Старий і море» гідно завершує творчий шлях людини, праця якої багато в чому визначила художній образ нашого часу.

VІ. Домашнє завдання.
 Напишіть контрольний твір на одну із тем:
1.    Людина створена не для поразок».
2.    «Життя-боротьба».
3.    «А хто переміг тебе, старий».
Надішліть на мою ел. адресу: kopa.raisa2014@gmail.com

08.04.2020
Тема. 

«МАТІНКА КУРАЖ ТА ЇЇ ДІТИ» — ДРАМА-ПЕРЕСТОРОГА НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА ТА СУЧАСНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПІДТЕКСТ ТВОРУ, ЙОГО АНТИВОЄННИЙ ПАФОС Й АЛЕГОРИЧНИЙ СЕНС. «ЕФЕКТ ОЧУЖЕННЯ» ТА ІНШІ ОЗНАКИ «ЕПІЧНОГО ТЕАТРУ» У ТВОРІ - ІЗ ЛІТЕРАТУРИ другої ПОЛОВИНИ ХХ ст. ПРОЗА ТА ДРАМАТУРГІЯ 1920-1940-х рр.


1. Прочитайте теоретичний матеріал підручника на ст.122-129

2. Перегляньте відео:

 https://www.youtube.com/watch?v=_8bjTfZ2xmU

 https://www.youtube.com/watch?v=UqVeuijkSjg

 3. Дайте відповіді на питання:
 ♦ Як відбулося становлення особистості Бертольта Брехта?
♦ У чому полягають особливості «епічного театру»?
♦ Що таке «ефект очуження» ?

 На запитання про те, що має показати глядачеві «Матінка Кураж...», Бертольт Брехт відповідав: «Що на війні велику комерцію ведуть не маленькі люди. Що війна, яка є тією самою комерцією, але іншими засобами, знищує людські чесноти навіть у добропорядних людей...» Сьогодні ми спробуємо зрозуміти позицію драматурга й самостійно переконатись у його твердженні або спростувати його.

П’‎єсу було написано у Швеції восени 1939 р. — у дні, що безпосередньо передували розпаленню війни в Європі. Згодом Брехт визнавав: «Коли я писав, то уявляв, що зі сцен декількох великих міст пролунає попередження драматурга, попередження про те, що хто хоче снідати з чортом, мусить запастися довгою ложкою Можливо, я виявив наївність, але я не вважаю, що бути наївним — соромно. Вистави, про які я мріяв, не відбулися. Письменники не можуть писати з такою швидкістю, з якою уряди розв’‎язують війни: адже щоб писати, потрібно думати. Театри занадто швидко підпали під владу великих розбійників. «Матінка Кураж та її діти» — спізнилася...»

Літературним джерелом п’‎єси стала повість німецького письменника часів Тридцятирічної війни Ганса Якоба Крістоффеля фон Ґріммельсгаузена «Докладний і дивний життєпис страшенної ошуканки і бурлаки Кураж». Ця повість разом із двома іншими повістями і знаменитим романом Ґріммельсгаузена про Сімпліциссімуса є складовою циклу так званих «Сімпліцианських творів». Однак, запозичивши у Ґріммельсгаузена деякі мотиви (Тридцятирічну війну як історичне тло дії, образ маркітантки на ім’‎я Кураж тощо), Брехт написав цілком самостійну за сюжетом і проблематикою п’‎єсу.
Тридцятирічну війну (1618—1648) до середини XX ст. вважали найтрагічнішим періодом в історії Німеччини. Тому у переддень Другої світової війни вигнанець Брехт (але чи можна вигнати із серця Батьківщину?.. ) звернувся саме до неї, ніби передчуваючи, що нова війна буде значно страшнішою за ту, далеку...

2. Словникова робота (запис до зошитів)
Маркітанти (від італ. mercatante — торговець) — дрібні торговці продовольчими товарами і предметами солдатського вжитку, що супроводжували війська в походах, на ученнях, маневрах і т. ін.; досить часто, особливо у Франції, ними були жінки — маркітантки. З’‎явилися ще в Давній Греції та Римі, найбільшого поширення набули в європейських феодальних арміях, коли було відсутнє централізоване постачання військ. Від XVIII ст. (у російській армії — з 1716 р.) права маркітантів регламентували спеціальні інструкції та статути; існували до початку ХХ ст.












Чому п’‎єса «Матінка Кураж...» містить 12 епізодів? (Число 12 неодмінно викликає біблійну алюзію щодо дванадцяти апостолів; це стосується не стільки раціонального, скільки чуттєвого боку, адже віра звернена якнайменше до раціонального.)
♦ Чому кожному епізоду передує ремарка, у якій ідеться про головну подію наступної сцени?
♦ Яку роль у п’‎єсі виконують зонґи (пісні)?
♦ Чи можемо сказати про наявність у п’‎єсі кульмінації? Поясніть відповідь.
♦ Порівняйте перший і останній епізоди п’‎єси. Про що свідчать результати такого порівняння?
♦ Яке значення має «Пісня про велику капітуляцію», яку виконує матінка Кураж? (Ця пісня — один з художніх прийомів «ефекту очуження». За задумом автора вона мала перервати на стислий час дію, щоб дати можливість глядачеві подумати і проаналізувати вчинки нещасної та злочинної торговки, роз’‎яснити причини її «великої капітуляції», показати, чому вона не знайшла в собі сили і волі сказати «ні» принципу «з вовками жити — по-вовчому вити». Її «велика капітуляція» полягала в наївній вірі, що за рахунок війни можна було непогано нажитися.)
♦ Чи справді Б. Брехт мав слушність, стверджуючи, що сила раціо перевершує силу почуття?
♦ Які риси «епічного театру» наявні в п’‎єсі «Матінка Кураж та її діти»? (Риси «епічного театру»: викладення змісту на початку кожної картини; запровадження зонґів, що коментують дію; широке використання розповіді (наприклад, третя картина — торг за життя Швейцеркаса); монтаж, тобто поєднання частин, епізодів без їхнього злиття, що спричиняє потік асоціацій у глядача; параболічність; «ефект очуження».)
♦ Чому полягає алегоричний сенс твору?
♦ Чому, працюючи над драмою-пересторогою, Б. Брехт звернувся до подій історичного минулого?

 VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Дайте письмові відповіді на питання:

♦ Як ви розумієте термін драма-пересторога? Прочитайте визначення у словнику літературознавчих термінів.

♦ Чому п’‎єсу «Матінка Кураж та її діти» вважають твором-пересторогою? Чи актуальним є її зміст у наш час?

Підготувати характеристику персонажів п’‎єси, дібравши цитати з тексту.

15. 04. 2020



 Тема. Пауль Целан "Фуга смерті" - один з найвідомішихтворів про голокост. Художнє новаторство митця.

 1. Ознайомтесь із біографією Пауля Целана:

 https://www.youtube.com/watch?v=MtKCzgImgcI


 https://www.youtube.com/watch?v=zcugbo2Pqqk

 2.  Прослухайте "Фугу смерті":

 https://www.youtube.com/watch?v=0wxjuuv9rXI

Головні завдання нашого уроку - розкрити такі питання:
  1. Що таке Голокост.
  2. Пауль Целан – поет з України.
  3. Фуга в музиці і у вірші.
  4. Символічне значення образів поезії.
  5.  Поєднання в поезії різних видів мистецтва.

  1. Найперше треба з'ясувати, про які події йдеться у вірші "Фуга смерті".  "Що таке Голокост?" 
Голокост - (гр. спалений цілком) загибель значної частини єврейського населення Європи (понад 6 млн.) протягом 1933 - 1945 р.р.   У роки війни  нацистами  було створено 22 табори смерті. Один із найвідоміших і найстрашніших – Освенцім (Аушвіц). Дозвольте процитувати:
  1. Вірші Целана читати нелегко. Зашифровані образи та примхливі метафоричні ланцюги, асоціативний монтаж і смислова багатошаровість, - все це створює у целанівській поезії «безодні» підтексту, наповнює її особливою магією слова, наділяє її здатністю навіювати певний емоційний стан (сугестивністю), впливати на підсвідомість читача.
  2.  Що означає назва «Фуга» і як фуга пов’язана  з віршем?
 "Фуга" - поліфонічний музичний твір, в якому тема (або кілька тем) почергово варіюється у всіх голосах,  послідовно повторюється  кількома голосами. 
За таким принципом  побудований целанівський вірш: лірична оповідь у ньому кружляє в колі одних і тих самих тем. Однак слово "фуга", винесене у назву вірша, не лише пояснює його жанр. Воно породжує навколо себе додаткове коло асоціацій. Передусім - пов'язаних із контекстом німецької культури. Адже саме із її лона вийшов неперевершений майстер органної фуги Й.С. Бах.
У багатьох таборах існували сформовані з в’язнів музичні капели, як це пізніше описала Естер Бежарано, котра грала в такому оркестрі в Аушвіці: "Ми повинні були грати під час прибуття поїздів, з яких людей гнали прямо в газові камери". В тому ж Аушвіці в’язні, за наказом есесівців, повинні були виготовляти із сувоїв Тори барабани, тамбурини і банджо. А в одному з таборів на околиці Львова був створений цілий симфонічний оркестр, що налічував кілька десятків єврейських музикантів, і якийсь есесівський лейтенант наказував їм грати т.зв. "Танго смерті", яке повинно було звучати під час маршів і тортур, при стратах і копанні могил. Водночас у їхньому світлі стає зрозумілим, чому ранній варіант Целанового вірша отримав заголовок "Танго смерті". Комендант Аушвіцу Рудольф Гесс любив після масових страт награвати собі сонати Моцарта, а інший комендант того ж табору Крамер, який послав у газові камери 24.000 людей, плакав, слухаючи "Traumerei" ("Марення") Шумана, як про це згадує єврейська скрипачка Альма Розе, яка керувала в цьому таборі жіночим оркестром.
Для посилення емоційного впливу П. Целан використовує форму музичної фуги. За будовою фуга складається з трьох основних розділів. У першому тема проводиться в усіх голосах, друга частина будується вільніше: тема розвивається по черзі в різних голосах. У заключному розділі фуги затверджується головна тональність твору. За цим принципам будується і композиція Целанової "Фуги смерті". Особливості синтаксису поезії підкреслюють її "музичну організацію": позбавлений знаків пунктуації, текст ллється, створюючи скорботну мелодію, в якій різні голоси сприяють розвитку та посиленню основної теми.
Як і музичний твір, "Фуга смерті" викликає в першу чергу емоційні переживання, шок, і тільки потім читач намагається усвідомити значення образів, асоціації, які вони викликають. Саме з цих асоціацій і намічаються тема, мотиви твору.
- Слава і гордість - духовне, вічне, прекрасне - орган; ці асоціації співіснують і протистоять у назві слова "смерть" в усіх його значеннях. Цілком правомірно сприймати цю поезію як модерністського   зображення  трагедії Голокосту: образи "чорного молока світанку", "могил у повітрі" породжують асоціацію з крематоріями, в яких гинули мільйони безневинних людей, тільки тому, що вони євреї, а образ "однієї людини, що живе в будинку", "грає зі зміями", "пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарита", "свистить на євреїв", "хапається заліза в кобурі" розкриває сутність фашистської ідеології, яка несе смерть усієї людської цивілізації. "Трагедія Освенціма" усвідомлюється не як національна трагедія євреїв, а як всесвітня. Це підкреслюють і образи Маргарити і Суламіф, які є наскрізними в поезії і символізують багатющу гуманістичну культуру, яку подарувала людству німецька та єврейська нації. Орган-крематорій, на якому "з Німеччини майстер" грає "фугу смерті", знищує і "золотисту косу Маргарити", і "попелясту косу Суламіф".
Художня реальність вірша "Фуга смерті". 
 Події відбуваються під час Другої світової війни в Німеччині: "смерть-це з Німеччини майстер". Вірш написаний від імені в'язнів фашистського концтабору. Крізь моторошну "хуртовину метафор" прозирають реалії табірного життя: масові страти репресованих, їх спалення у печах крематоріїв, німецькі вівчарки, що охороняли територію табору, комендант, який слідкував за роботою ввіреної йому "фабрики смерті", навіть - сумнозвісні оркестри, набрані з тих же в'язнів, що під їхню музику тисячі мучеників прощалися з життям. Робимо висновок: тема твору – життя і смерть, національна трагедія євреїв, яких винищували нацисти.
Важко визначити жанр "Фуги смерті": Целан сполучає в ній кілька ліричних жанрів. "Фуга смерті" містить риси балади та елегії, треносу (надгробного плачу) і лірики ритуального танцю, документального репортажу і видіння. Як зазначає український перекладач поезії  Целана П. Рихло, "вірш заснований на музичному принципі контрапункту: як і в музичній фузі, тут проводяться і розвиваються декілька мотивів водночас, щоб у фіналі (стрета) знову з'єднатися і остаточно розв'язатися".
Специфіка "Фуги смерті" полягає і в тому, що вірш поєднує в собі ознаки як медитативної, так і сугестивної лірики. Образи "Фуги смерті" не стільки пробуджують до роздумів, скільки впливають емоційно. "Фуга смерті" написана верлібром — віршем, в якому відсутні метр і рима. Вірш також не має жодного розділового знаку.
Тема нашого дослідження: "Система образів поезії". Насамперед називаємо головні образи: ми (євреї), він (майстер, чоловік, що змій приручає), Маргарита,  Суламіф, могила, молоко.
Маргарита - улюблений жіночий образ німецької літератури, символ краси, жіночності, кохання. Маргарита є ремінісценцією з "Фауста" Гете
Суламіф -  символ єврейської  жінки, краси, культури. Із Біблії - кохана Соломона. образ закоханої Суламіф оспівується у біблійній "Пісні над піснями")
Шолом-Алейхем "Пісня Пісень", Купрін "Суламіф") Проблема рівноцінності двох великих культур окреслюється у вірші місткою паралеллю, в якій водночас порівнюються й протиставляються образи Маргарити й Суламіфі - двох уособлень жіночого кохання, двох натхненних поетичних створінь німецького та єврейського духу, отже, - двох символів відповідних національних культур:
  • твоя золотиста коса Маргарито
  • твоя попеляста коса Суламіф.
Антитеза кольору жіночого волосся вияскравлює аномальну ситуацію, коли ствердження цінності однієї нації та її культури має обов'язковою своєю умовою знецінення іншої - при чому таке знецінення, яке на практиці обертається на знищення народу.
Золотокоса Маргарита з листів начальника табору осяяна ореолом очевидних асоціацій із Ґретхен - героїнею ґетевського "Фауста". Завдяки цьому ореолу її образ виростає у символ німецької жінки, німецької культури, Німеччини. Золотаве волосся - це усталений у німецькій фольклорній та літературній традиції елемент жіночої краси; воно, характеризує її "майже шаблонно як німецьку ознаку". Попелясте ж волосся Суламіфі сприймається читачем і як метафора сивини, котрою залакувалося волосся єврейських дівчат і матерів за часів панування Третього Райху, і у буквальному своєму значенні - тобто як попіл, на який воно перетворилося у печах нацистської "фабрики смерті". Із сукупності буквального й переносного значень цього образу постає трагедія єврейського народу за часів гітлерівських репресій.
Майстер - узагальнений образ ката, "майстра справи", бо німці - справжні майстри у всьому, "смерть це з Німеччини майстер". Слово "майстер" тут виникає не випадково, повторюючись 4 рази.  Воно утворює навколо себе багате асоціативне поло, у центрі якого - середньовічна Німеччина з її мануфактурами, цехами, ремісництвом, шанобливим ставленням до добротної і точної роботи, коли визначення "майстер" було найкращою похвалою знаком німецької якості. Поняття "смерть" Целан накладає на майстер: Смерть це з Німеччини майстер очі в нього блакитні він влучить у тебе свинцевою кулею він влучить точно.
І нацисти майстри. Трактується і як Гітлер - уособлення  влади. І  Заратустра - із Ніцше. Комендант -  володар табірного світу. Він зображується відчужено - без регалій і уніформи, без імені і зовнішності. Єдина деталь його портрета - блакитні очі - має своїм підтекстом приналежність героя до "вищої арійської раси", обстоюючи панування котрої, гітлерівська влада обрала курс на знищення "неповноцінних рас", серед яких була і єврейська. Так само відчужено описуються його дії:
І ... він зі зміями грає він пише
він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито 
він пише це й з хати виходить і зорі блищать і свистить він на псів
свистить на євреїв своїх і велить копати могилу в землі
і грати до танцю наказує нам.
Цей опис допомагає зрозуміти розкол особистості коменданта на нелюда-садиста, що з насолодою "організовує" смертників на самознищення, і ніжного закоханого, який пише сентиментальні листи до коханої у Німеччину.       
Головний мотив вірша: образ молока. (Цитата). Взагалі молоко асоціюється з дитинством, матір'ю, надією. Це символ життя. (Як у Г. Белля).   
Це не життєдайний напій, а "гірка чарка долі", яку мусять випити євреї.  Метафора "чорне молоко" побудована на оксюмороні - парадоксальному сполученні протилежних за значенням образів (чорний колір - білий колір молока). Вона перегукується авангардистською естетикою, впливу якої зазнав молодий  Целан.  Можна згадати тут чорно-білу кольористику,  характерну для живопису німецьких експресіоністів.
Покірливість в'язнів, які п'ють і п'ють "чорне молоко" жахливого існування, які грають і грають на скрипках пекельну  музику власної загибелі.
З образом молока тісно пов'язаний  образ могили, який є його послідовним продовженням на початку вірша і потім відтворюється ще 4 рази.
Отже, Целан не перший намагався зобразити  жахливі події поєднанням різних не тільки поетичних жанрів, але і видів мистецтва. Головний колір зображення у нього – сірий, навіть чорний – як попіл, як фашистська уніформа, нацистська свастика.

 Домашнє завдання: 
Назвати основні риси творчого 
методу П.Целана, створити презентацію:
або про життєвий шлях поета, 
або за віршем 
"Фуга смерті". Надіслати до 25. 04. 2020

 23. 04. 2020.
Тема. Ясунарі Кавабата . Повість «Тисяча журавлів». Відображення національної етики та естетики в повісті.



Перегляньте відеоурок:


Прослухайте повість:



«Ясунарі Кавабата належить до тих відомих представників літератури ХХ ст., творчість яких із кожним роком стає все популярнішою й набуває світового значення»,— писав М. Федоренко, відомий політичний і культурний діяч, який особисто спілкувався з письменником. Твори Кавабата Ясунарі вирізняються ускладненістю підтексту, ефектом недомовленості, несподіванки. Критика вбачає у цьому вплив на його художній досвід естетики дзен, «ґрунтованої на внутрішньому спогляданні». Проте в дослідженні психології людини, її відносин зі світом, природою Ясунарі завжди орієнтувався на зв'язок з тією дійсністю, яку він хотів збагнути.




2.Словникова робота

Майко – господар, який проводить чайну церемонію.
Тядо, садо, тяною – система правил приготування зеленого чаю і чаювання в Японії.
Оолонг – червоний чай.
Тясіцу – чайний будинок.
3.Слово вчителя
В багатьох народів чайна культура здавен є частиною національної культури. . Ніде чай не має такого символічного значення в житті людини, як у Японії. Тут чаювання – спеціальна церемонія (тяною), в якій злилися споглядання природи і предметів мистецтва, роздуми і спілкування. Приготування чаю – це творчість, особливий ритуал, що вимагає тиші, самоти, спокою. Отож звідки до нас прийшло мистецтво приготування та споживання чаю дізнаємося, заслухавши повідомлення групи «Істориків».
 «Історія чайної церемонії»
Батьківщиною чайного дерева вважають Китай. Саме китайці звернули увагу на здатність відвару з листя надавати тонізуючу дію на організм людини і першими почали вирощувати цю рослину. Перші згадки про чай зустрічаються в китайських рукописах, вік яких близько 5000 років. В VIII столітті був створений знаменитий «Трактат про чай». Його автор Лу Юй вважав, що першим гідно оцінив властивості чайного листя предок китайців Шень Нун. Він вивчав різні рослини і приймав безліч отрут, однак один з гірких напоїв був для нього протиотрутою.
Цей гіркий настій, який використовував Лу Юй, згодом назвали зеленим чаєм. У старовину китайці вважали його ліками від 72 отрут і застосовували тільки для лікування хворих. Його цінували як лікарську рослину, що допомагає від утоми, хвороби очей, ревматизму. Пізніше почали використовувати листя чайного дерева в релігійних обрядах. Китайці вірили, що відвар допомагає глибше проникнути у внутрішній світ людини, усвідомити місце людства у взаємодії Землі і Неба, Простору і Часу. Напій полюбили у всьому Китаї.
У III-IV століттях нашої ери чайне дерево стали вирощувати на плантаціях. Надалі, щоб легше був збирати листя, з високого дерева в результаті селекції вивели кущ. Сьогодні відомо багато різних видів чаю: чорний, зелений, червоний (оолонг), білий, жовтий і синій, ароматизований чай, нечайний чай та ін.
У Японію чай з Китаю в VII столітті завезли буддиські монахи, для яких він був особливим напоєм – його пили, коли славили Будду. До ХІІІ століття пиття чаю стало звичною справою у самураїв. З часом із монастирів в аристократичний світ проникла практика «Чайних турнірів» — зібрань, на яких дегустували велику кількість сортів чаю і учасники повинні були визначити сорт чаю. Чаювання ввійшло в обряд і селян, але відбувалося воно набагато скромніше: це було спільне зібрання для вживання напитку за повільною бесідою. За зразком китайської чайної церемонії японські монахи сформували свій власний ритуал спільного вживання чаю. Отож у Японії чайна церемоній сформувалася вже у ХІV ст. у період Муроматі
Як окремий вид мистецтва чайна церемонія розвинулася з другої половини ХVІІ ст. Кожен із митців-любителів чайної церемонії удосконалював цей ритуал: будували спеціальний чайний будиночок (тясіцу), використовували керамічний посуд, згодом була організована школа чайних церемоній. Чайний будиночок складався із єдиної кімнати, в яку вів вузький і низький вхід. Отож, щоби зайти в кімнату, потрібно було нагнутися в поклоні. У минулому низький вхід не давав самураям входити на чайну церемонію з обладунками, тому зброю вони залишали за дверима. Це символізувало необхідність залишити за порогом всі турботи повсякденного людського життя, поринути у церемонію. Що ми, я більше ніж впевнений, сьогодні і зробимо.
Серед різних верств населення чайна церемонія поширилася з ХVІІІ ст. Сутність чайного обряду – старовинної традиції, доведеної японською естетикою до рівня високого мистецтва, – полягає в тому, щоб дати можливість людині поміркувати над своїм життям, очистити душу від повсякденних турбот і суєти, нагадати про гармонійну єдність людини з природою та іншими людьми.
5.Робота в зошитах
Існує чотири правила чайної церемонії: гармонія (ва), повага (кей), чистота (сей), спокій (секі).
· гармонія. Це умова існування, основа основ; постійність можлива лише тоді, коли є рівновага. Наслідуючи красу, людина вдосконалює себе та свої стосунки зі світом. Пошуки гармонії — призначення традиційного мистецтва японців;
· чемність. Вона передбачає щирість стосунків між людьми, співзвуччя сердець, «зустріч почуттів» не за правилами поведінки, а завдяки тому, що душа людини, яка потрапляє у світ краси та натуральності, прихиляється до добра. Чайний дім — це обитель миру та спокою, сюди немає доступу людям із поганими думками;
· чистота. Вона повинна бути абсолютною, починаючи від почуттів та думок, закінчуючи чистотою в буквальному розумінні;
· спокій. Головне в чайному домі — тиша і спокій, які необхідні для рівноваги духу, для бесіди «серцями».
 6.Складання «асоціативного куща»(робота біля дошки)
-краса,
-почуття,
-доброта,
- мир,
-тиша,
-повага.
VI.Засвоєння нового матеріалу

Як неодноразово підкреслював сам Кавабата, його метою був не докладний опис чайної церемонії, а застереження від вульгаризації її сучасністю. Небезпека духовного знецінення давньої традиції у повісті йде від Тікако Курімото, яка «здобула собі неабияку славу вчительки чайної церемонії». Із нею пов’язані всі життєві труднощі головних героїв повісті. Колись Тікако була коханкою батька Кікудзі, який сьогодні по-дорослому осмислює свої дитячі спогади про неї. Пізніше ця жінка змогла увійти в довіру до його матері, ставши незамінною помічницею в родині Кікудзі, допомагаючи влаштовувати чайні церемонії і навіть прислуговуючи на кухні, коли збиралися гості. Тікако опікає й уже дорослого Кікудзі, який утратив батьків. Вона впливає на розвиток його стосунків із нареченою Юкіко Інамурі й чинить перешкоди його контактам із пані Оота та її дочкою Фуміко. Тікако пересуває людей та їхні долі, як кухлі: спочатку вона підсуває Кікудзі Юкіко й відсуває пані Оота, потім відсуває її дочку Фуміко, урешті-решт відсуває і Юкіко, кажучи, що обидві дівчини вийшли заміж.
Слід зазначити, що на сторінках повісті чайний посуд і взагалі вся кераміка — вази, чашки і чайники — живуть немовби власним особливим життям, що пов’язане з минулим. Старовинні речі, яким по кількасот років, відтіняють швидкоплинність людського існування, утілюють віковічну мудрість, нагадують про неминущі цінності.
Огорнений романтичним серпанком образ Юкіко, яка тримає в руках рожеву крепдешинову хустку (фуросікі) із зображенням журавлів, заполонив уяву Кікудзі від початку повісті. Він закохується в Юкіко, шукаючи в ній утілення своїх мрій. Іншу сюжетну лінію повісті становлять досить складні стосунки (у тому числі й любовні) Кікудзі з пані Оота та її дочкою Фуміко. Із пані Оота його пов’язують спогади про батька (який зближується з нею після Тікако). Оота-сан шукає в синові риси батька, люблячи його і шануючи пам’ять про останнього. Зближення з Кікудзі викликає в неї почуття провини, а сам Кікудзі відкриває в пані Оота не відомі йому раніше привабливі риси й краще розуміє почуття свого батька. Оота не чинить перешкод запланованому шлюбу Кікудзі з Юкіко. Однак піклування і співчуття самого Кікудзі до дочки Оота — Фуміко (після раптової смерті її матері від паралічу серця) і зближення з нею, а також наполеглива «турбота» Тікако про Кікудзі роблять дівчину із журавлями на фуросікі недосяжною мрією для юнака.

Як показана природа у повісті? Відшукайте у текстах відповідні цитати? (Природа у творах Кавабата завжди посідає особливе місце. Життя природи і людини, на думку письменника, поєднані невидимими ланцюгами. Рядки про природу створюють своєрідний фон, на якому розгортається життя героїв, проте нерідко природа набуває і самостійного значення, стаючи одним із образів твору. Кавабата закликає вчитися у природи, проникати в її нерозгадані таємниці, він бачить у спілкуванні з природою шлях до морального та естетичного вдосконалення людини. У зображенні Кавабата природа прекрасна й велична, через показ змін у ній автор відтворює порухи людської душі. У повісті природа немовби співчуває героям. Наприклад, через опис природи передається тривога Кікудзі перед невідомістю. Коли Кікудзі виглянув у сад, «по небу прокотився грім. Далекий і могутній, він наближався все ближче й ближче. На мить дерева у саду освітив спалах блискавки». Блискавка як думка і думка як блискавка - нерозривність цих понять допомагають авторові краще висвітлити образ Кікудзі, який переживає осяяння, знайшов потрібне рішення, певний вихід для себе. «І одразу зашумів дощ, - пише Кавабата. - Поступово грім відкотився далі». Дощ неначе змиває тривожні передчуття героя, очищує його душу, відкриває шлях до нового, чистого начала).

Яку роль відіграє символіка у творі? Назвіть символи і розкрийте їх значення. (Тисячокрилий білий журавель має символічне значення. Вже після першої зустрічі образ юної красуні Юкіко у Кікудзі асоціюється з малюнком білосніжного тисячокрилого журавля на її фуросікі. Юкіко буде щаслива, бо журавель – священний птах, що підносить у небеса тих, хто досягнув у земному житті безсмертя, це символ щастя, удачі, довголіття. У фіналі повісті символіка речей і природи зливається воєдино. Уранці, після ночі з Фуміко, Кікудзі у саду перед чайним павільйоном піднімає друзки чашки, розбитої дівчиною напередодні. Із цією чашкою пов'язані стосунки чотирьох людей: батька Кікудзі з пані Оота і самого Кікудзі з Фуміко. «Кікудзі склав разом чотири великих друзки, і в його долоні з'явилась чашка. Тільки на її краю не вистачало шматочка. Кікудзі узявся його відшукати, та згодом полишив цю спробу». Піднявши очі вгору, він побачив, що на сході поміж деревами сяяла одна велика зірка. «Скільки я вже не бачив ранкової зорі!» - подумав Кікудзі, дивлячись у небо, що потроху затягували хмари. Зірка виблискувала серед хмар і від того здавалася ще більшою, ніж була насправді... «Нема сенсу збирати черепки, коли на небі сяє зірка таким свіжим блиском, - промайнуло у голові Кікудзі. І він кинув уламки на землю». Фуміко, рішуче розбиваючи ввечері чашку, немовби обривала всі пута минулого, які безнадійно заплутали ті, хто пив чай із цієї чашки до неї, пута, що не відпускали від спогадів тих, хто живе нині. Потворна родима пляма на грудях (тобто на душі) Тікако Кікудзі – це символ «гидкої чорної пелени, що застила йому світ», від якої намагається звільнитися Кікудзі)

Охарактеризуйте образи жінок у повісті «Тисяча журавлів». Яка героїня вам найбільше сподобалася? (Краса у творі показана всебічно: і як чуттєва, земна краса, втілена в образі пані Оота, і як вишукана, вічна краса, уособлена в образі дівчини Юкіко, і як прихована, внутрішня краса, що знайшла втілення в образі Фуміко. Однією із сюжетних ліній є досить складні стосунки (у тому числі й любовні) Кікудзі з пані Оота та її дочкою Фуміко. Із пані Оота його пов'язують спогади про батька (котрий зближується з нею після Тікако). Оота-сан шукає у синові риси батька, люблячи його і шануючи пам'ять про нього. Зближення з Кікудзі викликає в неї почуття провини, а сам Кікудзі відкриває в Оота невідомі раніше її привабливі риси і краще розуміє тепер почуття свого батька. Оота не чинить перешкод запланованому шлюбу Кікудзі з Юкіко. Однак піклування і співчуття самого Кікудзі до дочки Оота – Фуміко (після раптової смерті її матері від паралічу серця) і зближення з нею, а також наполеглива «турбота» Тікако про Кікудзі роблять дівчину з літаючими журавлями на фуросікі недосяжною мрією для хлопця. Щоби застерегти світ від вульгаризації давнього звичаю, створює образ грубої, вульгарної Тікако, яка навчає правил чайної церемонії, втративши свою жіночність, Тікако втратила і почуття прекрасного, а потім доторкається до священних предметів чайного обряду. Своєю грубістю вона затьмарює віковічну красу).
3.Бесіда за змістом твору
– У чому полягає сутність чайної церемонії у сприйнятті японців? (Сутність чайної церемонії полягає у тому, щоб дати людині поміркувати над життям, очистити душу від буденної метушні).
– З якою метою використав Ясунарі Кавабата чайну церемонію у композиційній побудові повісті «Тисяча журавлів»? (Чайна церемонія - загальний фон, а точніше, художня тканина, переплетіння «ниток» якої з'єднує минуле і теперішнє всіх персонажей).
– Розкрийте зміст назви твору «Тисяча журавлів». (Огорнений романтичним серпанком образ Юкіко, котра тримає в руках рожеву крепдешинову хустку (фуросікі) із зображенням літаючих журавлів, заполонив уяву Кікудзі із самого початку повісті. Він закохується в Юкіко, шукаючи в ній втілення своїх мрій. Повість «Тисяча журавлів» має глибокий гуманістичний зміст. Назва твору промовиста: тисяча журавлів - це символ чистоти та щастя, яких шукає кожна людина, інколи не здогадуючись, що вони зовсім поруч).
– Ваше ставлення до образу Кікудзі? Чим вам близький цей герой? (На сторінках повісті Кукідзі виявляє найрізноманітніші пориви душі та почуття. Йому не дають спокою протиріччя. Він розривається у почуттях між трьома жінками: Оота, Фуміко та Юкіко. «–Як же Фуміко могла померти, коли мене самого вона повернула до життя?» – із цим та з багатьма іншими питаннями залишає свого героя Кавабата у фіналі повісті. І у скорботній тональності немовби відповідає на почуття Кікудзі вся природа, що також сумує разом із людиною. Роздвоєність головного героя – це роздвоєність нашої душі зокрема. Дуже часто ми стоїмо перед вибором і дуже важливо, вчинити правильно, морально обгрунтовано).
4.Визначення ідеї твору
 – Яка головна ідея твору? (Письменник висловлює тривогу за майбутнє нації. Японці ХХ ст. забули свої звичаї та традиції. Під час чайних церемоній допускали вульгаризацію, обговорювали питання на політичну чи інтимну тематики. Щоби навернути японців до удосконаленої віками давньої традиції, письменник і пише свій твір).
– А чи бережемо ми, українці, свої традиції? Чи схожі наші звичаї із звичаями японців?(відповіді учнів)
VIІ. Підсумок уроку

У повісті немає закінчення, що є характерною рисою японських творів. Читач залишається наодинці із своїми думками. Він починає роздумувати над власним життям, а навкруги все немов переливається новими кольорами. «Тисячокрилий журавель» — це гімн красі, яка надає смислу людському життю.
У японській символіці журавлі — символ надії, благополуччя й щастя. Малюнок із зображенням білосніжних птахів на рожевому тлі має глибокий смисл: героїня повісті повинна мати щасливу долю. Мрія про щастя взагалі є провідною ідеєю твору, але вона недосяжна.
2.Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Продовжте речення:
-На мою думку, європейці мали б у японців повчитися…
-Повість справила на мене…

V. Домашнє завдання

Напишіть твір-роздум на тему: «Журавель мого майбуття».

Знати зміст повісті, уміти її аналізувати, характеризувати образи.

  Надіслати до 30. 04. письмовий, а не друкований варіант



Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)